четвер, 22 березня 2012 р.
Комп'ютери, що стали невід'ємною частиною повсякденного життя більшості з нас, з'явилися далеко не вчора і їх історія досить довга і захоплююча.
Обчислювальні машини, здатні обробляти інформацію, еволюціонували від найпростіших пристроїв, здатних виконувати основні операції, до суперкомп'ютерних центрів, здатних прогнозувати кліматичні зміни і проводити найскладніших обчислення в різних областях науки.
Цей рейтинг створено з метою позначити основні віхи історії комп'ютерів. Отже, десятка комп'ютерів, які стали піонерами у своїй галузі.
10 - Різницева машина
Чарльз Беббідж мав можливість (принаймні теоретичну) побудувати першу обчислювальну машину ще в 1822 році. Але уряд Великобританії не виділила необхідних для робіт грошей. Тим не менш, машина була побудована. От тільки вже в XXI столітті. Використовувалися оригінальні креслення Беббиджа.
9 - ENIAC
Обчислювальна машина американської армії (Electronic Numerical Integrator And Computer) була здатна виконувати 357 операцій в секунду і стала фактично прообразом сучасних комп'ютерів, показавши на що здатна машина. Представлена світу вона була в 1946 році. Втім, це був справжній динозавр - 30 тонн ваги, 17 478 вакуумних ламп і енергоспоживання в 150 кіловат. Програмування потребувала фізичної перемикання тумблерів і кабелів.
8 - IBM System/360
Ця модель стала популярною в 1964 році, надавши комплексні рішення для бізнесу. Основну роль у цьому відіграла стандартизація периферійних пристроїв і сумісність моделей в різних цінових діапазонах. Саме популярність цієї моделі визначила подальший розвиток комп'ютерної індустрії.
7 - Datapoint 2200
Один з перших комп'ютерів для одного користувача, випущений в 1970 нині неіснуючої компанією Computer Terminal Corp. Datapoint 2200 можна вважати прообразом усіх сучасних персональних комп'ютерів.Компанія CTC переконала дружній стартап Intel розробити процесор, що уміщається на одному чіпі. Це було необхідно для зменшення тепловиділення машини. Intel створили чіп і поклали початок своєї династії мікропроцесорів (втім, проблема перегріву актуальна донині).
6 - Xerox PARC Alto
Однокористувацький комп'ютер з графічним інтерфейсом, що використовують вікна та іконки. Для управління курсором використовувалася миша, комп'ютер був обладнаний жорстким диском і міг з'єднуватися з іншими по Ethernet. Всі ці звичні нині властивості були вперше застосовані в 1974 році в цьому комп'ютері, розробленому в дослідницькому центрі Xerox в Пало Альто (PARC). Втім, у продаж Alto так ніколи і не вступив.
5 - TRS-80
Представлена в 1977 році модель за розрахунками розробників повинна була бути продана в кількості 3 000 примірників. Існував навіть запасний план - у разі проблем з продажами комп'ютер можна було продавати як касового апарату. Але продажі перекрили прогноз в 80 разів. Це був перший комп'ютер, документація до якого була розрахована на звичайну людину, а не комп'ютерного гику. Широке застосування «Trash-80» привело до першого сплеску програмного забезпечення. Вперше програми змогли розробляти звичайні старшокласники, а не тільки фахівці.
4 - Apple II
Комп'ютер, представлений публіці в 1977 році і протримався на ринку безпрецедентно довго - цілих 15 років. Apple II по праву можна назвати першим масовим персональним комп'ютером. Використання кольорової графіки зробило його улюбленим комп'ютером у сфері освіти і, в той же час, відвернуло від нього бізнес, який розглядав колір як непотрібну розкіш.
3 - IBM PC
Цей комп'ютер навряд чи можна було назвати найшвидшим або найкомпактнішим на ринку в 1981 році.Але саме він став стандартом де факто в світі. В основному завдяки зусиллям компанії IBM і безлічі сумісних клонів.
2 - Apple Macintosh
«Комп'ютер для інших», як його позиціонували в 1984 році, був приречений на успіх завдяки переходу від командного рядка, що використовувалася в інших комп'ютерах, до графічного інтерфейсу. Продумана і ефективна рекламна кампанія також сильно сприяла успіху.
1 - IBM Roadrunner
Титул найшвидшого суперкомп'ютера не дається легко. Але Roadrunner став першим комп'ютером, що взяли планку в петафлопс (квадрильйон операцій з плаваючою комою в секунду). Фізично він навіть більше ENIAC, але якщо історія має тенденцію повторюватися - через кілька десятиліть ми зможемо побачити подібні можливості у настільних систем.
Кучеренко Ігор.
Історія виникнення "собаки" - @
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччі, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — займалися перекладами і переписували трактати — у тому числі і написані на латині. У латині уживається сполучення "ad", що в перекладі на сучасний англійський означає "at" ("на", "в", "до") — і указує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, використовуваному ченцями, буква "d" мала невеликий "хвостик", що робило її схожою на цифру "6" в дзеркальному віддзеркаленні. Так "ad" досить швидко перетворилося на @.У XV столітті @ з'являється знов. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри вагів — "arroba" (це приблизно 11,52 кг або 25,40 фунтів)
Цікаво, що ця міра використовувався для позначення ваги худоби і вина.
У епоху Відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ став незмінно зустрічатися в бухгалтерських звітах. Так "собачка", разом з $, #, % і іншими "рахівницькими" знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.
"Собачка" мирно чекала своєї зоряної години, поки на неї випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.
Тут треба відступити і сказати пару слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не тільки винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, в кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.
В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який "качає" із швидкістю 56,6 Кбит/сек.
Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скриньку була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст — тільки додати. У операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.
Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на видалений комп'ютер. Перше послання Томлінсона було відправлене з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.
На "перегонку" файлу і експерименти у Томлінсона пішло пів року, перш ніж він відправив послання з своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, видаленим.
Можливо, другим комп'ютером був один їх тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природно, про подію не повідомляли диктори CNN і ніяких презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до "прамережі".
Тепер повернемося до наших "собачок". Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, який, по-перше, не міг би зустрітися ні в одному імені або назві і який, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це повинен був бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.
Крім букв і цифр на клавіатурі були і знаки пунктуації, серед яких затесалася і "собачка". В ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду зліва.
@ був найбільш вірним рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому все життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір. Говорять, саме у цей момент "собачка" явила світлу свою морду, дійсно, виявившись простою, чіткою і адекватною своїй місії.
Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вишли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ сподобалася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.
Етимологія слова "собачка" заплутаніша. Вважається, що тільки російські користувачі називають знак цим ім'ям. Нібито @ по-корейські означає равлика, по-фінські — сплячу кішечку, по-угорськи — черв'яка, по-китайськи — мишеняти, по-шведськи — булочку з корицею.
До речі, приблизно через рік після описаних подій — в 1973 році — Вінтон Серф (Vinton Cerf) із Стенфорда і Боб Кан (Bob Kahn) з DARPA винайшли протокол, який пізніше отримав назву TCP/IP. Про це теж довгий час говорили тільки у вузьких колах.
Історія Інтернету — це історія забутих імен, хоча майже всі першовідкривачі, що мають до нього відношення, живі. Тому, думаємо, буде правильним хоч би згадати людей, які довели e-mail до сучасного вигляду
Це Дуглас Енгельбарт (Douglas Engelbart), який не тільки винайшов комп'ютерну мишу, але і створив першу систему обміну текстовими повідомленнями, після чого Томлінсон надав їй вигляду поштового конверта з графами "куди", "кому" і самим текстом листа. Далі програма допрацьовувалася Лоуренсом Робертсом (Lourence Roberts), який передбачив перегляд списку всіх листів, вибіркове читання потрібного повідомлення, збереження листа в окремому файлі, пересилку іншому адресатові і можливість автоматичної підготовки відповіді
На сьогоднішній день народження електронної пошти вважається осінь 1971 року.
Історія@ — це ще і забавна епопея, пов'язана із змістом першого послання. Існує дві легенди із цього приводу.
Перша свідчить, що Томлісон набрав QWERTYUIOP — верхній ряд букв зліва направо в англійській розкладці. Із цього приводу "Радіо свободи" пише: "Журналісти стали наполегливо дізнаватися. Рей, людина не публічної професії, не зрозумів, що може зараз сказати історичну фразу ніби: "У першому електронному листі було написано "Ми віримо в бога" або "Я тебе люблю". Він чесно признався, що просто набирав на клавіатурі перші символи, що попалися, адже тоді він ще не міг знати, що лист — історичний. Але журналістові для статті потрібні родзинки. Не дуже сильно звучить "учений так і не пригадав, що було в першому електронному листі". Тому подивився репортер на свою клавіатуру і знайшов у верхньому ряду ряд заголовних англійських букв, що запам'ятовувався, — QWERTYUIOP". З тих пір інженер дотримується версії QWERTYUIOP і вважає за краще не сперечатися.
За другою версією, Томлінсон заявив, що написав цитату з геттісбергськой промови Аврама Лінкольна з приводу відкриття нового кладовища жертв громадянської війни 19 листопада 1863 року. Мабуть, пристаркуватий учений вирішив вже у відкриту баламутити з приводу хворого інтересу до тексту першого електронного послання, але і тут його почали навперебій з придихом цитувати. Вважається, що під час першого телефонного сеансу зв'язку Білл сказав в першу телефонну трубку своєму асистентові "Ватсон, зайдіть, ви мені потрібні". Буденно і тривіально. А дійсно, про що думається в "історичні моменти"? Ну вже не про Лінкольна, це точно…
Джерело: http://informatik.at.ua/news/2009-01-28-35
Цікаво, що ця міра використовувався для позначення ваги худоби і вина.
У епоху Відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ став незмінно зустрічатися в бухгалтерських звітах. Так "собачка", разом з $, #, % і іншими "рахівницькими" знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.
"Собачка" мирно чекала своєї зоряної години, поки на неї випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.
Тут треба відступити і сказати пару слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не тільки винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, в кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.
В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який "качає" із швидкістю 56,6 Кбит/сек.
Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скриньку була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст — тільки додати. У операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.
Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на видалений комп'ютер. Перше послання Томлінсона було відправлене з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.
На "перегонку" файлу і експерименти у Томлінсона пішло пів року, перш ніж він відправив послання з своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, видаленим.
Можливо, другим комп'ютером був один їх тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природно, про подію не повідомляли диктори CNN і ніяких презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до "прамережі".
Тепер повернемося до наших "собачок". Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, який, по-перше, не міг би зустрітися ні в одному імені або назві і який, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це повинен був бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.
Крім букв і цифр на клавіатурі були і знаки пунктуації, серед яких затесалася і "собачка". В ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду зліва.
@ був найбільш вірним рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому все життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір. Говорять, саме у цей момент "собачка" явила світлу свою морду, дійсно, виявившись простою, чіткою і адекватною своїй місії.
Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вишли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ сподобалася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.
Етимологія слова "собачка" заплутаніша. Вважається, що тільки російські користувачі називають знак цим ім'ям. Нібито @ по-корейські означає равлика, по-фінські — сплячу кішечку, по-угорськи — черв'яка, по-китайськи — мишеняти, по-шведськи — булочку з корицею.
До речі, приблизно через рік після описаних подій — в 1973 році — Вінтон Серф (Vinton Cerf) із Стенфорда і Боб Кан (Bob Kahn) з DARPA винайшли протокол, який пізніше отримав назву TCP/IP. Про це теж довгий час говорили тільки у вузьких колах.
Історія Інтернету — це історія забутих імен, хоча майже всі першовідкривачі, що мають до нього відношення, живі. Тому, думаємо, буде правильним хоч би згадати людей, які довели e-mail до сучасного вигляду
Це Дуглас Енгельбарт (Douglas Engelbart), який не тільки винайшов комп'ютерну мишу, але і створив першу систему обміну текстовими повідомленнями, після чого Томлінсон надав їй вигляду поштового конверта з графами "куди", "кому" і самим текстом листа. Далі програма допрацьовувалася Лоуренсом Робертсом (Lourence Roberts), який передбачив перегляд списку всіх листів, вибіркове читання потрібного повідомлення, збереження листа в окремому файлі, пересилку іншому адресатові і можливість автоматичної підготовки відповіді
На сьогоднішній день народження електронної пошти вважається осінь 1971 року.
Історія@ — це ще і забавна епопея, пов'язана із змістом першого послання. Існує дві легенди із цього приводу.
Перша свідчить, що Томлісон набрав QWERTYUIOP — верхній ряд букв зліва направо в англійській розкладці. Із цього приводу "Радіо свободи" пише: "Журналісти стали наполегливо дізнаватися. Рей, людина не публічної професії, не зрозумів, що може зараз сказати історичну фразу ніби: "У першому електронному листі було написано "Ми віримо в бога" або "Я тебе люблю". Він чесно признався, що просто набирав на клавіатурі перші символи, що попалися, адже тоді він ще не міг знати, що лист — історичний. Але журналістові для статті потрібні родзинки. Не дуже сильно звучить "учений так і не пригадав, що було в першому електронному листі". Тому подивився репортер на свою клавіатуру і знайшов у верхньому ряду ряд заголовних англійських букв, що запам'ятовувався, — QWERTYUIOP". З тих пір інженер дотримується версії QWERTYUIOP і вважає за краще не сперечатися.
За другою версією, Томлінсон заявив, що написав цитату з геттісбергськой промови Аврама Лінкольна з приводу відкриття нового кладовища жертв громадянської війни 19 листопада 1863 року. Мабуть, пристаркуватий учений вирішив вже у відкриту баламутити з приводу хворого інтересу до тексту першого електронного послання, але і тут його почали навперебій з придихом цитувати. Вважається, що під час першого телефонного сеансу зв'язку Білл сказав в першу телефонну трубку своєму асистентові "Ватсон, зайдіть, ви мені потрібні". Буденно і тривіально. А дійсно, про що думається в "історичні моменти"? Ну вже не про Лінкольна, це точно…
Джерело: http://informatik.at.ua/news/2009-01-28-35
Повсякденні поради батькам
Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки — головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості — це виховний клімат сім'ї. Рідна домівка — не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Ці положення мають бути головним мотивом у роботі класного керівника.
Для налагодження тісних контактів із батьками варто позбутися застарілої методики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батьки слухають. Класний керівник має триматися з ними як рівний з рівними, як порадник і однодумець у справі виховання. Не традиційність такої форми спілкування, коли батьки з об'єкта «всеобучу» стають активним суб'єктом творчого педагогічного пошуку, сприяє глибокому усвідомленню ними проблем сімейного виховання дітей.
Педагогічна практика переконує, що робота з батьками насамперед починається зі збирання відомостей про сім'ї від учнів та їхніх батьків. Класного керівника має цікавити: склад сім'ї; спеціальність та місце роботи батька, матері, осіб, що їх заміняють; матеріальні й побутові умови сім'ї; моральне обличчя батьків.
Така інформація може допомогти класному керівникові у пошуках форм і методів роботи з батьками учнів.
Для налагодження тісних контактів із батьками варто позбутися застарілої методики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батьки слухають. Класний керівник має триматися з ними як рівний з рівними, як порадник і однодумець у справі виховання. Не традиційність такої форми спілкування, коли батьки з об'єкта «всеобучу» стають активним суб'єктом творчого педагогічного пошуку, сприяє глибокому усвідомленню ними проблем сімейного виховання дітей.
Педагогічна практика переконує, що робота з батьками насамперед починається зі збирання відомостей про сім'ї від учнів та їхніх батьків. Класного керівника має цікавити: склад сім'ї; спеціальність та місце роботи батька, матері, осіб, що їх заміняють; матеріальні й побутові умови сім'ї; моральне обличчя батьків.
Така інформація може допомогти класному керівникові у пошуках форм і методів роботи з батьками учнів.
Повсякденні поради батькам
- Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.
- Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.
- Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
- Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.
- Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»
- Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
- Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.
- Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.
- Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.
- Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.
- Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.
- Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».
- Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.
- У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
- Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.
- Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.
- Учіть підлітка:
- цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
- правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
- порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.
- Виховуйте:
- витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
- чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.
- Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.
- Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.
- Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.
- Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»
- Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»
- Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.
- Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».
- Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».
- Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.
- Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».
- Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.
- Якою ви повинні відпускати дитину до школи
- Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
- Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
- Що повинно бути у портфелі:
- Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.
- У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.
- Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.
- Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.
- Олівці, ручки покладіть у пенал.
- Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.
четвер, 1 березня 2012 р.
Електронні версії збірників завдань ДПА будуть оприлюднені найближчим часом
http://osvita.ua/school/news/27028
Учні та вчителі шкіл отримають можливість користуватися електронними версіями збірників завдань для державної підсумкової атестації протягом першої половини березня
Інститут інноваційних технологій і змісту освіти повідомив про дати публікації електронних версій збірників завдань для проведення державної підсумкової атестації учнів 4-х, 9-х, 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з предметів інваріантної складової типових навчальних планів.
Електронні збірники завдань ДПА-2012 будуть оприлюднені з метою їх практичного використання в процесі підготовки та проведення державної підсумкової атестації учнів шкіл.
Відповідно до наданого графіку збірники завдань ДПА-2012 будуть розміщуватися на офіційних сайтах поетапно. Отже першими будуть оприлюдненні збірники завдань для початкової школи, їх буде розміщено з 1 до 3 березня.
Протягом 5-7 березня будуть розміщенні збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації учнів 11-х класів, а у період з 12 до 15 березня доступ до електронних версій збірників завдань отримають учні 9-х класів.
Електронні збірники завдань ДПА-2012 будуть оприлюднені з метою їх практичного використання в процесі підготовки та проведення державної підсумкової атестації учнів шкіл.
Відповідно до наданого графіку збірники завдань ДПА-2012 будуть розміщуватися на офіційних сайтах поетапно. Отже першими будуть оприлюдненні збірники завдань для початкової школи, їх буде розміщено з 1 до 3 березня.
Протягом 5-7 березня будуть розміщенні збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації учнів 11-х класів, а у період з 12 до 15 березня доступ до електронних версій збірників завдань отримають учні 9-х класів.
Підписатися на:
Дописи (Atom)